ПЕРЕПАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док., діал.

1. Розпадатися. Учепиться [миша] зубами в залізний прут, — гризь! Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє… (Мирний, І, 1954, 355).

2. Виснажуватися (від недоїдання, надмірної праці і т. ін.). — Ой, наливай, дочко, хутчій отого зілля, бо я аж перепався, аж став тлінний од довгої служби! — сказав Масюк (Н.-Лев., І, 1956, 589); — Нехай ласкавий пан тримає в своїй економії кілька чеченців, не завадять вони, — обережно порадив Терентій Плачинда, який тепер аж перепався, бо роботи було до синього смутку, а наймити гуляли в лісах (Стельмах, І, 1962, 640).

◊ Перепа́вся (перепа́лася) на смик (на суха́р і т. ін.) — дуже схуд, охляв, занедужав (схудла і т. ін.). Уздрівши чоловіка, Олена обривала спів і починала докоряти, що він, Марко, і не обідав, і не вечеряв, і забувся за жінку, і сам перепався на смик (Стельмах, Правда.., 1961, 439); — Та з кобилою щось. Третій тиждень на ногу не стає. Перепалась — ну на сухар (Головко, І, 1957, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 244.