ПЕРЕНО́СИНИ, син, мн., рідко. Дія за знач. перено́сити 1-3. Панія Висока та Масючка зійшли наниз командувать переносинами (Н.-Лев., І, 1956, 578); За дуже приблизними підрахунками Йосифа, оті переносини й нове поповнення в обладнанні [друкарні] мусило коштувати не менше трьох тисяч злотих (Вільде, Сестри.., 1958, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 236.