ПЕРЕМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех.

1. Підмітати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

2. Підмітати все або багато чого-небудь.

3. безос. Заносити шлях, дорогу і т. ін. снігом або піском. Проти порубу дорогу перемело піском; піщана поземка світлими мечами заклинювалась у ріллю (Вол., Дні.., 1958, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 228.