ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. — Не ворог він лютий, а щира душа! — Дуб грима ляхам остовпілим. — І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (Стар., Поет. тв., 1958, 230); Ми прапор свій несемо в хащах За цвіт, за світ, за владу Рад, За переможників-трудящих (Рильський, II, 1960, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 231.