ПЕРЕМИГНУ́ТИ, не́, док., діал. Промайнути. По лиці боярина перемигнув вираз якогось задоволення (Фр., VI, 1951, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 225.