ПЕРЕМА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемани́ти. Дітвора приносила бабі подивитись якогось голуба чи голубку, переманену з чужих голубників (Стельмах, І, 1962, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 222.