ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок.

1. Перераховуватися, називатися (одне за одним, один за одним, все, всі по черзі). Багато пам’ятників славетним воїнам довелось нам бачити в ті дні за рубежем, куди нас привели дороги війни.. На них було вирізьблено чи викладено золотом пишномовні написи, перелічувались рицарські доблесті й звитяжні перемоги (Жур., Вечір.., 1958, 284).

2. Пас. до перелі́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 218.