ПЕРЕЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Прожити літо. Перелітував [Дрімайло] з торбою під монастирями і напросив-таки чимало грошей (Н.-Лев., IV, 1956, 319); Деякі аули.. звертали до її [Сир-Дар’ї] берегів, щоб перелітувати на буйних заплавних луках (Тулуб, В степу.., 1964, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 217.