ПЕРЕЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док.

1. неперех. Літаючи, пересуватися у повітрі (про птахів, комах та інших істот, що мають крила). Вітрець листом шешелить, бджола гуде, .. пташки перелітають (Вовчок, VI, 1956, 218); Метелики перелітали ясні, Злотисті мушки грали співи ельфів (Л. Укр., IV, 1954, 118); Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі (Ю. Янов., І, 1958, 351); // Змінювати при пересуванні одне місце на інше (про птахів, комах і т. ін.). В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця (Коцюб., І, 1955, 203); Побачив снігур червоні ягоди глоду — перелетів на кущі поласувати (Коп., Як вони.., 1948, 92); * У порівн. Річ його лилась вільно, наче метелик перелітав з квітки на квітку (Мирний, IV, 1955, 142); // Пересуватися у повітрі (про казкові ситуації). Сотник.. піднявсь під самісінькі небеса і без крил, та летить, як тая птиця! От летить та летить понад хатами та в хорунжевий двір..; забув і працю свою, що стільки перелетів (Кв.-Осн., II, 1956, 200); // Пересуватися у повітрі на літальному апараті; пролітати. Я не перелітав над цілим островом — там далі, кажуть, колосальні поля, плантації какао, рижу (Ю. Янов., II, 1958, 64); // Переміщатися (про повітря або предмети, що перебувають у ньому). Шумить вихор, перелітає наді мною, рве, пориває… (У. Кравч., Вибр., 1958, 252); Тихо, тепло. Прощальний, останній уже, мабуть, перелітає сніжок (Гончар, II, 1959, 181); Снаряди, перелітаючи над головами, виють до лісу (Гончар, III, 1959, 359); М’яч блискавично перелітає з кінця в кінець майданчика (Собко, Стадіон, 1954, 402); // перен. Розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). По них, по оцих кладочках, перелітає пісня, коли ото у суботу зацвітуть вулиці дівочими голосами (Хотк., І, 1966, 93); Глухий шум перелетів по залі (Фр., VI, 1951, 271); // перен. Швидко рухатись у різних напрямках (про людей). Маруся.. почала помагати матері прибирати зі столу.. Василь з глибокою любов’ю дивився, як перелітала й миготіла перед очима ця безконечно дорога постать (Хотк., І, 1966, 106); // перен., розм. Часто міняти місце роботи. Не сподобалося [шоферові] в колгоспі — пішов на завод, не сподобалося там — перелетів ще кудись (Минко, Намасте.., 1957, 88); // перен. Передаватися від одних до інших, поширюватися (про почуття, стан і т. ін.). Несподівано сварка перелітає в публіку — загули, залящали, заторохтіли — приятелі, матері, діти: — Геть Марка, хай грає Терешко! (Вас., II, 1959, 125); — В мене самого тоді виникло трохи їхнього почуття. Воно ніби як повітрям перелетіло на мене (Довж., І, 1958, 282); // перен. Мріючи, переноситися в інше місце або в інший час. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж запла́чу. І ніби сам перелечу́ Хоч на годину на Вкраїну (Шевч., II, 1963, 77).

Перелеті́ти ду́мкою (в ду́мці) — мріючи, перелинути в інше місце або в інший час. Вона глянула на верби, на вишні, на городи, й перелетіла думкою у батьків садок (Н.-Лев., II, 1956, 93); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Щог., Поезії, 1958, 354).

2. неперех., перен., розм. Дуже швидко їхати, йти, переноситися з одного місця в інше. Тільки кози.. носилися по стрімких урвищах і запаморочливими стрибками перелітали зі скелі на скелю (Тулуб, В степу.., 1964, 117); От я і дома! Дивно се якось перелітати швидко з Відня на Волинь (Л. Укр., V, 1956, 49); Огонь шулікою перелітав на стайні і комори, розливався, як море (Вас., II, 1959, 66); // Швидко минати, проходити (про час). Минули дні по тій весні, Літа перелетіли (Рильський, III, 1961, 21).

Переліта́ти (перелеті́ти) мов птах; Переліта́ти (перелеті́ти) пти́цею (стріло́ю і т. ін.) — стрімко мчати. Шустрі хлопчаки стрілами перелітали під Лавру до пані Капітоліни й назад (Смолич, Мир.., 1958, 59); І по степу неначе перед його очима перелетіли на баских конях, мов ті птиці, орди давніх народів (Н.-Лев., І, 1956, 457).

3. перех. і неперех. Летіти, пересуватися у повітрі через який-небудь простір або перешкоду (про птахів, комах та інших істот, що мають крила). Пригадайте, що тільки птиця хутко гору перелітає (Вовчок, І, 1955, 330); Через стіну.. перелітає голуб, сідає принцесі на плечі (Л. Укр., II, 1951, 192); В Чигрині, Як у домовині. Сумно-сумно.. Людей не чуть; через базар Кажан костокрилий Перелетить (Шевч., І, 1963, 94); // міф. Пересуватися у повітрі (про казкові істоти). Змій перелітає через гори, туманами повиті; летить над лісами дрімучими (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 57); * У порівн. Гнат був щасливий. Відколи Настя вступила в його хату, в хаті стало тихо та весело, мов ангел перелетів її та навіяв спокій (Коцюб., І, 1955, 70); // Пересуватися у повітрі через який-небудь простір або якусь перешкоду, використовуючи літальний апарат. Пам’ятаєте, як два польські майори Ідзіковські й Кубаля перелітали недавно Атлантичний океан? (Козл., Щури.., 1956, 111); Аж тут вгорі умить аероплан. Згадав! Це ж наші полюс перелетіли! (Тич., І, 1957, 231); — Ви авіатор? — Так. Я перелетів через полюс (Довж., І, 1958, 490); // Пересуватися у повітрі від якого-небудь поштовху. Через висоту з обох боків перелітали снаряди (Кач., Вибр., 1953, 390).

4. перех. і неперех., перен., розм. Дуже швидко їхати, йти або бігти, долаючи якийсь простір або перешкоду. Микола відчув, як дужче рвонулася машина, перелітаючи якісь вибоїни і горбки (Кучер, Чорноморці, 1956, 315); Та їй [Галочці] нужди мало: вона через ту калюжу, як думка, так і перелетить (Кв.-Осн., II, 1956, 321).

◊ Ні перейти́, ні перелеті́ти — не подолати (при підкресленні величезних розмірів: простору, обсягу якоїсь перешкоди, що стоїть на шляху кого-, чого-небудь). Небо сходило зорями. Темрява, глибока й студена, розлилася над світом і, здавалося, ні перейти її, ні перелетіти (Гончар, III, 1959, 152); Перелеті́ти на кри́лах (стріло́ю і т. ін.) — дуже швидко подолати якийсь простір чи перешкоду. Штурмом захопили радгосп, поле перелетіли на крилах. — "Оце, — гукає комсорг Ярославцев, глянувши на карту, — уже Україна!" (Гончар, III, 1959, 11); Суворов приострожив коня, і той стрілою перелетів через шанець (Добр., Очак. розмир, 1965, 77).

5. перех., перен. Пересуватися в повітрі далі, ніж потрібно. Льотчики разом підвелись, стали дякувати хазяйці. Знову бортова валізка в Петра у руці. — Ти ж там межу не перелітаєш? — напутно глянув батько на сина. — В нас, тату, без порушень (Гончар, Тронка, 1963, 75).

6. неперех. Летіти в місця зимівлі чи назад (про сезонний переліт птахів). Сьогодні над Бульйонською моєю Ключем перелітали журавлі (Рильський, І, 1956, 156); Високо над вигоном уже перелітали на північ птиці ключами (Гончар, Таврія, 1952, 18); Одгомоніло, погасло літо.. Перелетіли вальдшнепи (Рудь, Гомін.., 1959, 108); // мисл. Змінювати місце протягом доби (про пернату дичину). — Який там вечір. Чуй! Качки перелітають. Низько, напевне над самими вербами,.. пролетіли невидимі крижні (Стельмах, І, 1962, 529).

ПЕРЕЛІТА́ТИ², а́ю, а́єш, неперех., док. Облітати багато місць; літати всюди (про всіх, багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 216 - 217.