ПЕРЕЛІ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до перелі́г. Сергій і Мар’яна йшли малопротоптаною стежкою між Саксаганню і переліжною землею (Коцюба, Перед грозою, 1958, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 215.