ПЕРЕЛЮ́БСТВО, а, с., заст. Дія за знач. перелю́бствувати. — Зрештою! — затупотів ногами Агапіт.. — Ти маєш мені відповісти за своє кляте перелюбство (Загреб., Диво, 1968, 482); Папа Іоанн XXIII, наплювавши на гріх перелюбства, жив з дружиною свого брата (Мельн., Обличчя.., 1960, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 220.