Про УКРЛІТ.ORG

перелом

ПЕРЕЛО́М, у, ч.

1. Дія за знач. перело́млювати, переломи́ти 1 і перело́млюватися, переломи́тися 1.

2. Що-небудь зломлене, переломлене в певному місці. Своєчасно і правильно лікований закритий перелом кінчається здебільшого повним відновленням функції пошкодженої кінцівки (Лікар. експертиза.., 1958, 70); * Образно. Мені тут все чуже — і цих склепінь огроми, їх золота, як мідний таз, пиха, І димного проміння переломи (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 12).

3. перен. Дія і стан за знач. переломи́ти, перело́млювати 2 і переломи́тися, перело́млюватися 2. Загалом в душі його.. відбувався якийсь перелом (Фр., II, 1950, 220); Перелом у свідомості селян-середняків, які надіялися відсидітися від бурі на одержаній від Радянської влади землі, [був] ще попереду (Рад. літ-во, 3, 1957, 7); // Зміна у ході якогось процесу, в розвитку і т. ін. Вони триматимуться ще годину, добу, тиждень. Триматимуться, скільки буде потрібно. І скільки б не тиснув ворог — перелом станеться (Коз., Гарячі руки, 1960, 141); Третій місяць головує Маруся в Острівській волості.. При допомозі бідняцького активу досягнуто перелому в виконанні продрозверстки (Бурл., М. Гонта, 1959, 260); // Час або момент такої зміни. Отже, початок XX століття є епохою перелому не тільки щодо росту монополій (картелів, синдикатів, трестів),.. але й щодо зростання фінансового капіталу (Ленін, 27, 1972, 336).

Крути́й (корінни́й, вели́кий і т. ін.) перело́м — різкий поворот у процесі розвитку чого-небудь. День наради повинен стати днем крутого перелому в житті заводу (Шовк., Інженери, 1956, 293); Настав у війні корінний перелом: Бємо окупантів зимою і літом! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 302); То був зїзд [Перший з’їзд письменників] великого перелому й великого розбігу перед такими ж великими завданнями (Літ. Укр., 11. II 1966, 2); Перело́м у душі́ — різка зміна у ставленні до кого-, чого-небудь. Не раз мене обгорне, мов туман, .. Тяжке безвіря в себе, в свій талан І в те, що у людей на світі є призвання. Не раз в душі моїй наступить перелом (Л. Укр., І, 1951, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 218.

вгору