ПЕРЕЛИ́ВЧАСТО. Присл. до перели́вчастий. Його [сонця] проміння переливчасто гралося в гронах бузку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 336); З шостої ранку починають скажено гуркотіти і переливчасто дзвонити трамваї (Коп., Земля.., 1957, 47); А солов’ї заливалися розкотисті, переливчасті, дзвінко, вкладаючи в пісню дивний, бентежний шал весни (Цюпа, Назустріч.., 1958, 440).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 214.