ПЕРЕЛА́МНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до перела́м 2. Між цих руїн в серцях мав визріть гнів, Що допоможе їм [бійцям] на смерть стояти До тих щасливих переламних днів, Коли на захід, на Берлін солдати Шляхи в снігах лютневих прокладуть… (Перв., II, 1958, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 211.