ПЕРЕКУ́РЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док.
1. неперех. Курити протягом недовгого часу, під час невеликої перерви в роботі, заняттях і т. ін. Він кликав до печі майстра, сварився з шихтовим двором, перекурював з інженером (Ю. Янов., І, 1954, 287); Дожавши снопа, Кирило сідає на снопі перекурити (Вас., II, 1959, 166); Розвідники і полонений зупинились у березняку, сіли перекурити (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 344); Він хотів перекурити між борщем та печенею (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 178).
2. перех. Курити все або багато чого-небудь. Перекурити багато сортів тютюну.
ПЕРЕКУ́РЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех., спец. Перетворювати перегонкою у що-небудь інше; переганяти (у 5 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 209.