ПЕРЕКО́ЇТИСЯ, їться, док. Припинитися, закінчитися (перев. про що-небудь недобре). Коли воно перекоїться в лихої години! (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 199.