ПЕРЕКО́ВКА, и, ж., рідко. Дія за знач. перекува́ти1, переко́вувати. Зараз працюю над великою повістю про життя й перековку підлітків-правопорушників у трудколонії (Донч., VI, 1957, 585).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 199.