ПЕРЕКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех.

1. Клеїти, заклеювати, приклеювати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Юрко збирав колекцію марок. Увесь час клеїв їх, підклеював, переклеював (Донч., VI, 1957, 156).

2. Клеїти все або багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 198.