ПЕРЕКАНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец.

1. Кантувати все або багато чого-небудь.

2. Кантувати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

3. перен., розм. Переміщати кого-, що-небудь з місця на місце; // Переробляти що-небудь по-іншому. — Людина, що плює на авторитети, зважає лише на свої фантазії, хоче на свій взірець усе перекантувати, — пояснив головний інженер (Шовк., Інженери, 1956, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 190.