ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до перезрі́ти.

2. у знач прикм. Який перезрів. Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 19); Значить, мати знайшла йому наречену.. От чому після повернення дядько Ханс так запопадливо розповідав про ферми і лісові угіддя перезрілої тридцятип’ятирічної фрекен Христини Ліндес (Хижняк, Килимок, 1961, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 184.