ПЕРЕЖО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пережува́ти.

2. у знач. прикм., перен. Багато разів обміркований, обговорений або описаний. Замість реальних образів дає [поет] пусті і заяложені фрази, замість фактів — старі й пережовані схеми, запозичені з книжок (Фр., XVI, 1955, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 182.