ПЕРЕДЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. Наперед, заздалегідь відчуватися (про те, що відбудеться, настане). Не було ще перемоги, та вона вже передчувалася (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 63).

2. Пас. до передчува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 179.