ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, я, є. Те саме, що передранко́вий. Антін Рибка стояв на свому подвір’ї і уважно, при слабому передранішньому світлі, стругав довгу жердину (Коцюб., II, 1955, 430); Всі спали, спало кілька десятків чоловік, але тихе хропіння звідусіль тільки збільшувало, тільки заглиблювало сонну передранішню тишу (Смолич, II, 1958, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 175.