ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ, а, е. Який передує ранку або має місце, буває, відбувається перед ранком. Місяць уже зайшов, була передранкова пора (Ю. Янов., І, 1954, 291); Клим підвів голову і оглянув кімнату, окутану димкою світанку. Діти спали міцним передранковим сном (Грим., Кавалер.., 1955, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 175.