ПЕРЕ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин.ч. до передра́ти 1. — Картуз! — гукнув Пилип, виливаючи воду. — А шкода, добрий картуз та передраний козирок, — додав він, розглядаючи (Мирний, І, 1954, 312); Щеміло передране ударом вухо, відчутно боліло й плече (Ле, В снопі.., 1960, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 175.