ПЕРЕДНІ́ШИЙ, а, е, розм. Який був раніше. Ти мені переднішої пісні заспівай, бо це дуже смутна (Сл. Гр.); — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу, трохи напиндючивсь та й пішов до його [нього] (Н.-Лев., І, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 171.