ПЕРЕДДВЕ́Р’Я, я, с.

1. Місце перед дверима, перед входом куди-небудь; // Місце, місцевість, розташовані безпосередньо перед чим-небудь, біля чого-небудь. Перед ним простерлись його рідні руїни. Це були мертві переддвер’я Києва — стерті з лиця землі Бровари, Дарниця, Слобідка, Вигурівщина, випалений Труханів острів (Довж., І, 1958, 324); * Образно. Весь хід розвитку відносин партії і спілки є своєрідним вростанням КСМ у партію, як її невід’ємної частини і переддвер’я (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 202).

2. перен. Час перед якоюсь подією; початок певного періоду в розвитку чогось. …Державно-монополістичний капіталізм є цілковита матеріальна підготовка соціалізму, є переддвер’я його.. (Ленін, 36, 1973, 285); Прокламація.. від імені Центрального Комітету партії більшовиків закликала всіх робітників Росії: "Початок 1913 року хай стане переддвер’ям другої революції в Росії.." (Іст. УРСР, І, 1953, 688).

3. анат. Початок входу в який-небудь отвір, канал живого організму. Переддвер’я слухового лабіринту.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 166.