ПЕРЕДГІ́Р’Я, я, с. Місцевість, що прилягає до гір. Вони дійшли до краю величезного лісового масиву. Тут гори сходами.. спадали поволі у передгір’я (Петльов., Хотинці, 1949, 187); У долині раптом замаячили фіолетові горби, що зливалися з обрієм. Це були вже передгір’я Алтаю (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 111); У передгір’ях поширені тераси з уламкового матеріалу, нанесеного сюди талою водою льодовиків (Наука.., 5, 1958, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 166.