ПЕРЕДГРОЗОВИ́Й, а́, е́. Який передує грозі або має місце, буває, відбувається перед грозою. Повітря неймовірно парке, таке парке, яким воно буває тільки у передгрозовий час (Збан., Сеспель, 1961, 28); Коли відцвітають ніжно-рожеві, як небо перед сходом сонця, троянди, тоді розкриваються червоні, немов жар, а потім наступає черга жовтогарячих, як передгрозовий захід (Чорн., Красиві люди, 1961, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 166.