ПЕРЕДГРА́ДДЯ, ПЕРЕДГОРО́ДДЯ, я, с., заст. Місцевість з поселеннями навколо міста. Нижче [Києва] розкидані були, неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду.. Це місце так і звалось — передграддям (Скл., Святослав, 1959, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 166.