ПЕРЕДБУ́РЯНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до передбу́р’я. Шумів ліс і раптом ущух, і настала важка тиша чекання, передбуряна мить (Ю. Янов., І, 1958, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 165.