ПЕРЕГІ́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до перегону (у 1-3 знач.). Перегінний тунель; // Признач. для перегонки. Гості побачили в величезнім покої чудернацькі прозорі посудини.., всяке дивовижне начиння, перегонні пристрої (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 405); // Який є продуктом перегонки. Горілочку пили, Не тютюнкову і не пінну,.. перегінну (Котл., І, 1952, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 151.