ПЕРЕГНІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі перегній. У сірих лісових грунтах, так само як і в підзолистих, зверху лежить перегнійний горизонт (Колг. енц., І, 1956, 568); Шарудять дорідні мохи, встеляючи срібло-сивими килимами перегнійну вогку землю (Ле, Опов. та нариси, 1950, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 152.