ПЕРЕВТО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕВТОМИ́ТИ, омлю́, о́миш; мн. перевто́млять; док., перех. Дуже, надмірно втомлювати. [Аркадій:] Я так стомився. [Стьопа:] Ми постараємось вас більше не перевтомлювати (Корн., І, 1955, 118); Щоб Рим мене не захопив і зовсім не перевтомив, тікаю сьогодні з нього увечері, завтра буду в Венеції (Коцюб., III, 1956, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 147.