ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., перех.

1. Ворушачи, перекладати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому. Переворушити сіно; // Перевертати, розкидати все або багато чого-небудь, звичайно в пошуках чогось. Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірочок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (Собко, Біле полум’я, 1952, 80).

2. перен. Активно, діяльно вдаватися до чого-небудь, змінювати щось. — Треба знати, хто чим живе і дише. Тільки тоді можна переворушити весь барак, вискребти весь бруд, весь накип і зробити.. справді чисте, культурне робітниче житло (Донч., II, 1956, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 147.