ПЕРЕВОРО́Т, у, ч.

1. Дія за знач. переверну́тися, переверта́тися; // Фігура вищого пілотажу, під час виконання якої літак перевертається навколо напрямку польоту на кут в 180° або більше. [Іван:] Переворот. Дивіться! Переворот через праве крило (Мик., І, 1957, 503); // Гімнастична фігура, виконуючи яку, спортсмен повертається в повітрі. Майстер спорту! Складні сальто, перевороти, великі оберти, зіскоки, від яких аж дух перехоплює (В ім’я Вітч., 1954, 21).

2. Різка зміна, злам у розвитку, ході чого-небудь, в існуючому порядку речей, у чиємусь житті і т. ін. В мануфактурі вихідною точкою перевороту в способі виробництва служить робоча сила, у великій промисловості — засіб праці (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 372); — Павлику, — сказав Пронька, — твоя машина — всесвітній переворот у техніці (Донч., VI, 1957, 17); // Різка зміна, перелом у духовному обличчі, психічному стані людини, людей. Революційний переворот у свідомості величезних людських мас — складний і тривалий процес (Програма КПРС, 1961, 45).

3. Зміна існуючого суспільно-політичного ладу; революція. Всякий політичний переворот, якщо це не зміна клік, є соціальна революція, — питання тільки в тому, соціальна революція якого класу (Ленін, 32, 1973, 118); Жовтневий переворот було підтримано в цьому донецькому малому місті й стверджено (Ю. Янов., II, 1954, 111); // Насильствена зміна правлячої групи, партії. Після недовгої боротьби в 1688 р. парламент учинив переворот і скинув Стюартів (Нова іст., 1956, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 146.