ПЕРЕВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПЕРЕВЕСТИ́, веду́, веде́ш; мин. ч. переві́в, вела́, ло́; док., перех.
1. на (через) що і без додатка. Ведучи або супроводжуючи кого-небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на другий бік чогось. Кілька колон перевів він за цей час на Литовський півострів, перетинаючи Гниле море.. Коли переводив останніх, Сиваш уже наливало водою (Гончар, II, 1959, 428); Забаскаличилася Юля: не можу перейти через потік, голова крутиться. Довелося Федотові брати її за руку і переводити (Тют., Вир, 1964, 228); Дід старий іде по бруку, — Як пройти на той бік? Де? Кожен з нас його за руку На той бік переведе! (Нех., Ми живемо.., 1960, 63).
2. Змінювати місце розташування кого-, чого-небудь, переміщувати когось, щось з одного місця на інше. Їхній одчеплений вагон довго возили, переводили на різні колії (Кач., II, 1958, 350); [Пастух:] Отож як вижену твоїх свинчат, то вже не вернуться назад, а просто на другий фільварок переведу їх (Л. Укр., II, 1951, 203); Бійці взяли його попід руки і перевели в готель (Гончар, III, 1959, 264); Треба було перевести його [пораненого командира] до помешкання, де жив Юрчик з матір’ю, й лікувати (Сміл., Сашко, 1957, 108); // перен., рідко. Перепроваджувати, переправляти з місця на місце, з рук у руки (звичайно таємно). Москаль та його половина тільки й знали, що лаялися та билися, пили та гуляли, переховували всяких блудяг, переводили крадіжку (Мирний, І, 1949, 234).
3. Переміщати в інше положення (рухому частину механізму, пристрою). Це вже риск — переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Вишня, І, 1956, 192); Стрілочник сигнали чує — стрілку слід перевести (Забіла, У.. світ, 1960, 17); // Переміщаючи якусь машину, знаряддя, пристрої і т. ін., міняти напрям їх дії. Бармаш швидко перевів вогонь на греблю (Коз., Гарячі руки, 1960, 151); // розм. Регулюючи, змінювати напрям руху або дії приладів, пристроїв і т. ін. — На коліях є така стрілка, що за її допомогою переводять колію і направляють поїзд туди, куди йому треба (Юхвід, Оля, 1959, 106); В трубці чується потріскування: секретарка переводить телефон у кабінет редактора (Грим., Незакінч. роман, 1962, 160).
◊ Ле́две (наси́лу) перево́дити (перевести́) дух (по́дих) — дихати через силу, з утрудненням. Фрузя йшла, насилу витягаючи чоботи з липкого болота, насилу переводячи дух (Фр., І, 1955, 86); Він, видно, дуже поспішав, бо ледве переводив подих (Шовк., Інженери, 1956, 96); Не перево́дити (не перевести́) ду́ху (дух, по́диху, по́дих): а) не робити вдиху. Стоїть [Івась] тихенько, аж дух не переводить (Григ., Вибр., 1959, 123); — Що таке? — крикнув писар, а молодиця не переведе духу, верещить (Вовчок, VI, 1956, 233); Пила [Олена] довго, невситимо, не переводячи подиху (Тют., Вир, 1964, 428); б) швидко, з усієї сили, не зупиняючись для відпочинку (про якісь дії, рух і т. ін.). Мчали [радянські воїни], не переводячи подиху. Бурею вривались у незруйновані, чисті міста (Гончар, III, 1959, 74); Євгешка ще дужче наліг на весла. Він щосили гріб до берега, не переводячи подиху (Донч., VI, 1957, 71); Перево́дити (перевести́) дух (по́дих): а) робити глибокий вдих. Гнат важко переводив дух, підходив до вікна, під котрим спала Настя, та хотів стукати в вікно (Коцюб., І, 1955, 24); Цибелла перше закректала.. І дух п’ять раз перевела (Котл., І, 1952, 218); Перед камінними східцями дід Дунай ретельно витирає ноги, тяжко переводить подих. Це не дорога, а думи втомили його (Стельмах, І, 1962, 381); Ніч на крилі грузовика, І в небі бомбовоза крила, І сітка зір така близька, Що дух перевести несила (Перв., І, 1958, 409); б) робити коротку перерву, короткий перепочинок. Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам’ятника, щоб перевести трохи дух (Н.-Лев., І, 1956, 432); Глущуки.. тягли ..воза з гноєм.. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (Чорн., Визвол. земля, 1950, 44); Перево́дити (перевести́) на нові́ (на і́нші) ре́йки що — змінювати напрямок якої-небудь праці, діяльності і т. ін. Як і штурівці [діячі словацького відродження], що переводили словацький літературний розвиток на нові рейки, ми не починали з нічого, а мали на порозі нової ери під собою вже певний грунт (Вітч., 5, 1956, 135); Перево́дити (перевести́) о́чі (по́гляд) на кого — що — звертати погляд, дивитися на кого-небудь іншого, що-небудь інше. Петрик переводив серйозні очі то на вчителя, то на батька (Вас., І, 1959, 98); Він поглянув суворо на маківку похиленої перед ним синової голови, а тоді перевів погляд на стрижені патли похиленої Тосі (Смолич, Мир.., 1958, 55).
4. Переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь; перебивати. Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Л. Укр., V, 1956, 260); — Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (Автом., Щастя.., 1959, 60); // з чого в що, перен. Створювати що-небудь подібне, таке саме, але з іншого матеріалу. Скульптор усміхався, добродушно милуючись хлопцями. В думці він уже починав ліпити їхні стрункі і по-своєму граціозні постаті, переводив з глини в бронзу (Гончар, І, 1954, 494).
5. Переміщати на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін. — Перевод, кажеш, не штука.. Коли раз переводять або двічі, то кат його бери, а як мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнадцять разів (Вас., І, 1959, 145); Зітхнув чабан і після мовчанки обернувся до Уралова: — Правда, що тебе кудись переводять? (Гончар, Тронка, 1963, 311); Почалася Кримська війна з турками. Погнали Максима під Сілістрію, а потім перевели в Крим (Мирний, І, 1949, 237); [Сергій:] Казав мені начальник дороги, що переведуть мене на другу дорогу (Мороз, П’єси, 1959, 53); // до кого — чого, у (на) що, ким. Переміщати на іншу посаду, змінювати рід занять і т. ін. А знаєш, його до нас перевели Із армії (Шевч., І, 1951, 397); — Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини [книжки] валяються в нас попід ліжками (Н.-Лев., І, 1956, 127); — Таж мене голова обіцяв перевести до дядька Мусія в садову бригаду, — здивовано нагадав Захар (Ле, Право.., 1957, 24); Батька його перевели бригадиром на господарський канал (Гончар, Тронка, 1963, 271); // у що. Переміщати, зараховувати до іншої групи, розряду, категорії. У необхідних випадках як захід партійного стягнення партійна організація може переводити члена партії в кандидати на строк до одного року (Статут КПРС, 1961, 8); // у (на) що і без додатка. Зараховувати на наступний курс, до наступного класу і т. ін. Мене переводять на другий курс і забирають у далеке плавання (Трубл., Шхуна.., 1940, 325); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Кроп., II, 1958, 406).
6. Переключати кого-, що-небудь на виконання іншої роботи і т. ін. Канушевич відповів спокійно: — ..Може, разом працюватимемо, бо мій кран теж переводять на бетон (Коцюба, Нові береги, 1959, 195); // Змінювати характер яких-небудь дій. Самовар дужче заблищав, переводячи своє журливе мугикання на дрібну веселу пісеньку (Мирний, І, 1954, 323); Дід притих, він таємниче Перевів на шепіт бас (Дор., Серед степу.., 1952, 121); // Спрямовувати якусь дію на інший об’єкт. Від серця Іванові відлягло: лють свою він вже перевів на Наркиса (Смолич, Мир.., 1958, 18); // Змінювати характер розрахунків за яку-небудь працю. — Зараз ми переведемо на грошову оплату три колгоспи. Згодом перейдете й ви (Кучер, Трудна любов, 1960, 484).
◊ Перево́дити (перевести́) ду́мку (думки́) на що — починати думати про що-небудь інше. — Любий Сев, — хочеться мені казати ще далі, але я стримую себе й переводжу думку на інше (Ю. Янов., II, 1958, 37); — Так, Чернеччину ми пустимо під соняшники, — перевів свої думки Оксен на господарські клопоти (Тют., Вир, 1964, 32); Перево́дити (перевести́) розмо́ву (мо́ву) на що — починати говорити про що-небудь інше. Він почав заминати розмову, переводити її на другі речі (Мирний, III, 1954, 201); — Ну, а як справи, хлопці? — помітивши Іванову збентеженість, перевів [Петро Федорович] на інше мову (Головко, І, 1957, 432).
7. Змінюючи якість, особливості чого-небудь, перетворювати щось на що-небудь інше. Вони [мікроорганізми] переводять складні нерозчинні сполуки в засвоювані для рослини форми (Наука.., 3, 1959, 40); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те [зерно] на біле борошно (Мирний, IV, 1955, 321); // перен. Змінювати характер, зміст, спрямування чого-небудь; замінювати щось чим-небудь іншим.
◊ Перево́дити (перевести́) на жарт (на жа́рти): а) починати жартувати. Він то починав звисока розмову, то, зразу рвучи її, переводив на жарти (Мирний, III, 1954, 290); б) намагатися жартом виправити, пом’якшити неприємне становище. В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим.. Набирається відваги і пробує все перевести на жарт (Вільде, Сестри.., 1958, 531); Перево́дити (перевести́) на і́нший лад — змінювати характер розмови, діяльності і т. ін. Дід, допивши склянку знову, Бачить — Ленін гостю рад, І з тривогою розмову Перевів на інший лад (Мал., Серце.., 1959, 179).
8. на що і без додатка. Змінювати на гірше або зовсім псувати. — Нащо ти переводиш зілля? Хто тобі позволив? (Л. Укр., ІІІ, 1952, 653); — Лісничий у Сагайдаку і дубину, і всяке дерево на січку переводить (Л. Янов., І, 1959, 349); Пани переведуть [страву приправами], що й собака не їстиме (Номис, 1864, № 1223); // перен. Невдалим господарюванням або навмисно псувати, погіршувати стан, якість чого-небудь чи знищувати, вигублювати щось. Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо… (Горд., Дівчина.., 1954, 204); // перен. Негативно впливати на стан здоров’я (створенням поганих умов, недбалим доглядом і т. ін.). — Он, у Василенка: на віщо невістку перевела [свекруха]? Як ішла, калина-калиною була; тепер, як з хреста знята! (Мирний, І, 1949, 355); [Пріся:] Мабуть, їй пороблено так, поведи до Морозихи, хай пошепче. Поведи, неодмінно поведи, а то переведеш дівчину (Вас., III, 1960, 162); // перен. Позбавляти життя (звичайно свійських тварин). — Поки що я хочу тільки одного: щоб ти, Гнатко-безп’ятко, повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (Стельмах, І, 1962, 57).
Перево́дити (перевести́) життя (вік, до́лю і т. ін.) — те саме, що Занапаща́ти (занапасти́ти) життя́ (вік, до́лю і т. ін.) (див. занапаща́ти). — Я її ненавиджу, вона перевела мій вік молодий… (Коцюб., І, 1955, 49).
9. Витрачати марно або без особливої на те потреби, необхідності. — Ти, може, скажеш, що Карпо дурний, гроші переводить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство… (Коцюб., І, 1955, 301); Євдоким.. загасив свічі. — Для чого це? — вражено запитав Мар’ян. — А чого даремно буду віск переводити? (Стельмах, І, 1962, 632); — А, бодай тебе! Перевела тільки день! Потаскало ж мене на ту вулицю! (Л. Янов., І, 1959, 387); // Розтрачувати, втрачати і т. ін. те, що належить кому-небудь іншому. [Xрапко:] Гарно, гарно. Отак же то ви навчаєтесь змалку родительське добро переводити! (Мирний, V, 1955, 135); — Жінка розпилася і вмерла, перевела все, що я мав (Фр., II, 1950, 10); // на що і без додатка. Витрачати, розтрачувати все без остачі. — Де це [одяг] запобіг ти? Чи, може, остатнє Перевів хазяйство та одягсь ошатнє [ошатно]? (Манж., Тв., 1955, 221); Василь був винуватий у зборню, а грошей ніде було взяти,.. корову ж уже знов продав і гроші на нову клуню перевів (Григ., Вибр., 1959, 113).
Перево́дити гро́ші — продавати. — Узяли, та й одсудили мою землю бог його знає й кому, бог знає нащо… На те, мабуть, щоб перевів її на гроші (Мирний, І, 1949, 274).
◊ Хліб (харч і т. ін.) перево́дити [даре́мно (дарма́ і т. ін.)] — не давати ніякої користі, витрачаючи марно харчі, корм. Савчиха більше слуг не хоче, каже, що й з тих, які має, користі нема, йно дарма хліб переводять (Мак., Вибр., 1954, 103); Гроші, як полова, летіли. Швидко їх й не стало. То що? Хіба в неї немає скоту, котрий тілько даремно харч переводить (Мирний, IV, 1955, 55).
10. Передавати, пересилати гроші за допомогою банку або поштово-телеграфного закладу. Леонтович телеграфував мені, що перевів тобі 500 крб. (Коцюб, III, 1956, 415).
11. рідко. Те саме, що зді́йснювати 2. Прийшов [панотець] до кухні й переводив ціле слідство, хто збив шибку (Март., Тв., 1954, 247); Підготовлювати й частково переводити ці завдання мусимо вже зараз (Еллан, ІІ, 1958, 109); Цієї зими Казанок перевів скрізь по незахищених від степових навальних вітрів місцях снігозатримання (Крот., Сини.., 1948, 50).
Перево́дити (перевести́) в життя́ (в ді́ло) — те саме, що Запрова́джувати (запрова́дити) в життя́ (у пра́ктику, у виробни́цтво) (див. запрова́джувати).
ПЕРЕВОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех. Ведучи за собою, супроводжуючи, проводжати куди-небудь усіх або багатьох. — Господи, скільки я переводила людей на самий верх дзвіниці до великих дзвонів (Н.-Лев., II, 1956, 330); Вартові за день потомлені (стільки людей переводили!) (Кач., II, 1958, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 143 - 145.