ПЕРЕВДЯ́ГНЕНИЙ, ПЕРЕВДЯ́ГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перевдягти́. Перевдягнений у хлопський кожух і вовняні гачі, видавався трохи затовстим, неоковирним, зовсім не схожим на того стрункого і гнучкого Ярему, якого знала Марія (Загреб., Шепіт, 1966, 28); Тепер Роман почуває себе чистим, наче востаннє скупаний і перевдягнутий в чисту білизну (Гончар, III, 1959, 154).

2. у знач. прикм. Який одягся незвично (для маскування, маскараду і т. ін.). На пероні ловили перевдягнених жандармів, пізнаючи їх по діагоналевих брюках, які виглядали з-під цивільної верхньої одежі (Панч, В дорозі, 1959, 281); Він скидався на перевдягнутого колгоспника середнього віку, хоч висококалорійний харч і споживання деяких напоїв трохи зіпсували йому.. талію (Довж., І, 1958, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 135.