ПЕРЕВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч., до переванта́жити. Корабель ішов рівно й стрімко, і було видно, що він перевантажений до краю (Кучер, Голод, 1961, 22); Бувають хвилини, коли Сташка намагається дурити саму себе: мовляв, Бронко такий, як і раніше, лише надто перевантажений своїми справами (Вільде, Сестри.., 1958, 548): Дибинецькі майстри розмальовують посуд з великим смаком. Він ніколи не буває перевантажений розписом, бо останній завжди знаходиться у відповідності з формою, підкреслює її (Мист., 6, 1964, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 134.