ПЕРЕВА́ЛЬЦІ, присл., рідко. Те саме, що перева́льцем. Баталов перевальці попрямував до "Победы", важко сів на місце водія, хряпнув дверцятами, і легкова враз зірвалася (Логв., Давні рани, 1961, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 134.