ПЕРЕВА́ЖУВАТИСЯ1, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Нахилятися під власною вагою, звичайно донизу. Молоденька панна, що була нахилилась над столом, давно вже шукала чогось у густій сітці винограду, переважившись через штахети веранди (Дн. Чайка, Тв., 1960, 46); Коні шарпнули сильно вперед, він переважився взад так, що потилицею гримнувся о клуб коня (Фр., VIII, 1952, 274); * Образно. Сонце переважилося на захід (Вільде, На порозі, 1955, 74).
ПЕРЕВА́ЖУВАТИСЯ2, ується, недок. Пас. до перева́жувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 133.