ПЕРЕВА́ЖНО, присл. Головним чином, здебільшого, в основному. Панна переважно мовчала, перекидаючися тілько іноді кількома словами з матір’ю (Фр., V, 1951, 114); Волосся стригла [Марина] коротко, не морочила собі голови зачісуванням, і тому бувала переважно розпатлана — з чубчиком на лобі (Смолич, Мир.., 1958, 44); Черниш, як і раніше, займався переважно корегуванням. Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (Гончар, III, 1959, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 133.