ПЕРЕВ’Ю́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВ’Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. В’ючити ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 147.