ПЕРЕБІ́РЧИВИЙ, а, е, розм.. Те саме, що перебі́рливий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві та фудульні (Фр., III, 1950, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 127.