ПЕРЕ́БІРКИ, рок, мн., розм. Непотрібні або негодящі залишки чого-небудь. — Всіх добрих коней позабирав Стратіон, а нам залишились перебірки, самі клячі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 127.