ПЕРЕБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., перех. Розбудити всіх або багатьох. — Та розбудіть же цю матір, сама спить, а дитина весь вагон перебудила! — гукнув старий (Ів., Таємниця, 1959, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 131.