ПЕРЕ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перебра́ти. Він підвівся, дістав із шафи іще оберемок книжок і поклав на підлогу. Перебрані поклав у шафу (Головко, II, 1957, 102); Картоплю, перебрану в полі і закладену в контейнери, перевозять у сховища, де її можна зберігати (Хлібороб Укр., 7, 1966, 12); За знання грецького й латинського письма воєвода зробив цього звичайного кам’янецького писаря ректором Острозької школи і ревнителем друкарської справи, перебраної від учнів друкаря Федорова (Ле, Наливайко, 1957, 119); На другий день іде він [царевич], перебраний за жебрака, до царських палаців і просить, щоб його завели до царівни (Укр.. казки, легенди.., 1957, 400); — Тепер якось виглядає, — казала пані, коли припровадили до неї перебрану Катрусю (Кобр., Вибр., 1954, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 130.