ПЕРЕБО́Ї, їв, мн. (одн. перебі́й, бо́ю, ч.).

1. Перерви, звичайно ритмічно повторювані, в звучанні чого-небудь, у звуках, які видає хтось, щось. Позіхнув, потягнувся, оддалися в ушах перебої поїзда, попливли перед очима поля, полукіпки, переліски (Вас., І, 1959, 359); З глибини шляху срібно, з перебоями задзеленчав дзвоник (Стельмах, І, 1962, 125); // Перерва в звуках, які видає діючий мотор, механізм, а також перерва в дії мотора, механізму. Степ. По дорозі летить мотоцикл. Раптом перебої в моторі (Головко, І, 1957, 390); Комбайн іде рівно, без перебоїв (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 222).

2. Нерівне, неритмічне биття серця. Пульс у дітей молодшого віку ще несталий, часто буває аритмічний (нерівний, з перебоями) (Шк. гігієна, 1954, 80); В голову прилила кров і чути, як дзвеніла в жилах у голові. Ось-ось, здавалося: ще трохи, ще одним перебоєм пульс — і од тиснення крові лусне череп (Головко, II, 1957, 166); Серце, свої перебої покинь, туго, не стукай в скроні (Сос., І, 1957, 239); // Звукове відчуття сильного, неритмічного биття серця. В Гафійки калатало серце, і в такт його перебоям гупали ІІідпарині ноги (Коцюб., II, 1955, 74); Максимове серце стукотіло частими ударами, і він подумав, що його перебій чутний Катерині (Рибак, Час.., 1960, 789).

3. Затримка, припинення в чому-небудь, що періодично повторюється. В 1913 р. в Росії через недостачу вугілля почались перебої в роботі заводів, скорочувались рейси пароплавів (Іст. УРСР, І, 1953, 654); Радіотрансляційний вузол працював з перебоями (Кучер, Чорноморці, 1956, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 128.