ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., розм. Раз у раз поблискувати один одному. * Образно. Над головою рясно всипали небо зірки, переблискуються, немов гулянку заводять у просторому небі (Вас., І, 1959, 295); Полірована дзеркальна шафа переблискується з нікелевим ліжком (Вол., Місячне срібло, 1961, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 128.