ПЕРВОСВЯЩЕ́НИК, а, ч., рел. Духовна особа вищого сану. Знов замислився Горленко.. І невже богові не однаково, якого визнавати первосвященика — римського чи царгородського?.. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 120.